Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

для публікації

  • 1 інформація для учасників щорічного засідання

    ( публікація ЄБРР) Annual Meeting Guide [EBRD]

    Українсько-англійський словник > інформація для учасників щорічного засідання

  • 2 release

    1. n
    1) звільнення, вивільнення
    2) документ про звільнення
    3) (from) врятування (від чогось); позбавлення, усунення (чогось)
    4) відмова (від права)
    5) юр. документ про звільнення від зобов'язань
    6) розписка про передачу права (майна)
    7) демобілізація, звільнення
    8) тех. роз'єднання; розмикання
    9) тех. механізм роз'єднання (розмикання, вимикання)
    10) скидання (авіабомби)
    11) відокремлення (ступеня ракети)
    12) випуск нової продукції
    13) новий товар
    14) новий фільм
    15) випуск нового фільму (на екран)
    16) дозвіл на публікацію (книги); дозвіл на демонстрування (фільму)
    17) опублікування
    18) випускання; витік
    2. v
    1) звільняти; вивільняти
    2) відпускати, випускати
    3) випускати на волю
    4) (from) позбавляти (чогось); звільняти (відзобов'язань); полегшувати (біль)
    5) відмовлятися (від права); передавати іншому (майно)
    6) військ. демобілізувати, звільняти
    7) відпускати, спускати
    8) спорт. випускати (диск)
    9) розкривати (парашут)
    10) тех. роз'єднувати, розчіпляти
    11) скидати (авіабомбу)
    12) випускати на екран (про фільм)
    13) дозволяти публікацію (книги); дозволяти демонстрування (фільму)
    14) випускати нову продукцію
    15) с.г. запроваджувати у виробництво; районувати (сорт)

    English-Ukrainian dictionary > release

  • 3 copyreader

    n; амер.
    1) помічник редактора, молодший редактор
    3) видавничий рецензент, що відбирає рукописи ( для публікації)

    English-Ukrainian dictionary > copyreader

  • 4 copyreader

    n; амер.
    1) помічник редактора, молодший редактор
    3) видавничий рецензент, що відбирає рукописи ( для публікації)

    English-Ukrainian dictionary > copyreader

  • 5 manufacture

    I n
    1. виробництво, виготовлення; обробка
    - manufacture of nuclear weapons виробництво ядерної зброї
    II v
    1. виробляти, виготовляти; переробляти
    - to manufacture an excuse придумати привід/ відмовку
    - to manufacture false evidence сфабрикувати докази

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > manufacture

  • 6 syndicate

    I
    n
    1) синдикат
    2) агентство преси, яке продає свою інформацію для одночасної публікації
    II
    v
    1) синдикувати, об'єднувати в синдикати
    2) купувати інформацію для друкування
    3) передавати інформацію в агентство преси
    * * *
    I [`sindikit] n
    1) синдикат; консорціум
    2) агентство друку, що продає різним газетам інформацію, статті для одночасної публікації
    3) група газет, що належить одній корпорації; газетний синдикат
    II [`sindikeit] v
    1) об'єднувати в синдикати, синдикувати
    2) здобувати інформацію, статті для одночасної публікації; передавати інформацію в агентство друку

    English-Ukrainian dictionary > syndicate

  • 7 syndicate

    I [`sindikit] n
    1) синдикат; консорціум
    2) агентство друку, що продає різним газетам інформацію, статті для одночасної публікації
    3) група газет, що належить одній корпорації; газетний синдикат
    II [`sindikeit] v
    1) об'єднувати в синдикати, синдикувати
    2) здобувати інформацію, статті для одночасної публікації; передавати інформацію в агентство друку

    English-Ukrainian dictionary > syndicate

  • 8 Камю, Альбер

    Камю, Альбер (1913, Мондові, Алжир - 1960) - франц. філософ-екзистенціаліст, письменник, драматург. Отримав освіту і почав творчу діяльність в Алжирі. В роки Другої світової війни - учасник (разом із Сартром) франц. руху Опору, співр. і редактор газ. "Комба" ("Боротьба") - органу руху Опору; лауреат Нобелівської премії з літератури (1957). У перший період творчості (ЗО - 40-ві рр.) у загальній перспективі екзистенційного філософування К. розробляє ідеї т. зв. абсурду філософії. К. цікавиться не стільки змалюванням абсурду, скільки проблемою його подолання. Будь-які форми людської діяльності позбавлені раціонального змісту і тому є "рівноабсурдними" ("можна лікувати чуму, але можна й топити печі крематоріїв"), але рівноприйнятність альтернатив є такою лише з раціоналістичної точки зору. З позицій "життєвих" - екзистенційних, моральних - такі альтернативи зовсім не рівноцінні. Це дає підставу К. для висновку, що не все є абсурдним: дещо у світі "все ж має певний сенс, і це - людина... єдина істота, яка шукає цей сенс". Тим самим окреслюються певні спонуки, що дозволяють знайти твердий ґрунт для подолання абсурду, і формою такого подолання К. вважає "бунт". З цього висновку починається другий період творчості К. - період "бунту", що відкривається публікацією есе "Бунтівна людина" (1951), на сторінках якого К. робить спробу проаналізувати "бунтівну свідомість в Європі за останні два століття". К. різко протиставляє бунт і революцію. Остання, на його думку, лише замінює один порядок (раціональність) іншим, тому в ній обов'язково відбувається "переродження Прометея на Цезаря" (про це свідчить історичний приклад якобінців і більшовиків). Єдиний вихід - "бунт" як постійне тривання змін, творчості, свободи. Трагічна смерть К. перервала перехід до третього періоду творчості, що почав окреслюватись у повісті "Падіння" (1956).
    [br]
    Осн. тв.: "Міф про Сизифа" (1942); "Листи до німецького друга" (1945); "Сторонній"; "Чума" (1947); "Бунтівна людина" (1951); "Роздуми над смертним вироком" (1960) та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Камю, Альбер

  • 9 Annual Meeting Guide

    The English-Ukrainian Dictionary > Annual Meeting Guide

  • 10 blackout

    1. n
    1) театр. вимикання світла на сцені
    2) затемнення, світломаскування
    3) тимчасова відсутність електричного освітлення (під час аварії тощо)
    4) тимчасова непритомність; провал пам'яті
    5) тимчасова сліпота
    6) викреслювання (з тексту)
    7) припинення
    8) військ., розм. чорна кава
    2. adj
    1) затемнений
    2) амер. засекречений
    * * *
    I ['blʒkaut] n
    1) театр. вимкнення світла на сцені ( для ефектного закінчення)
    2) затемнення, світломаскування; тимчасова відсутність електричного освітлення ( під час аварії); порушення зв'язку (тж. radio blackout); затримка показу телепрограми (звич. спортивної)
    3) тимчасова втрата свідомості; провал пам'яті; тимчасова сліпота
    4) викреслення з тексту; заборона на публікацію повідомлень; припинення, призупинка
    5) вiйcьк.; жapг. чорна кава
    6) фiз. гасіння ( променя)
    II [`blʒkaut] a
    2) aмep. засекречений

    English-Ukrainian dictionary > blackout

  • 11 general

    1. n
    1) генерал

    general of the Army — амер. генерал армії

    2) церк. глава ордену
    3) більшість
    4) (the general) народ
    2. adj
    1) загальний
    2) широкий; повсюдний

    general release — кін. широкий прокат

    3) поширений; загальноприйнятий; звичайний

    as a general rule — як правило, звичайно

    4) загального характеру; неспеціальний, неспеціалізований
    5) розпливчастий; неточний; загальний
    6) головний; генеральний

    G. Manager, Director G. — генеральний директор

    G. Commanding Officer — командуючий, командир з'єднання

    general headquarters — ставка, головне командування

    G. Staff — генеральний штаб

    in general — взагалі, загалом

    general post (delivery) — перше ранкове рознесення пошти; амер. (пошта) до запитання

    * * *
    I n
    1) генерал; aмep.; cл. начальство (про завідуючого, директора школи)
    2) ( the general) загальне

    the general and the particular — загальне е часткове; загальні зауваження; загальні положення; загальна частина ( публікації)

    3) служниця "за все"
    4) цepк. глава ордена
    5) icт. більшість
    6) icт. ( the general) народ; натовп, чернь, простолюд
    II a
    2) широкий; повсюдний; загальний

    general paralysis — мeд. прогресивний параліч

    general anesthesia — мeд. загальний наркоз; розпов-сюджений; загальноприйнятий, звичайний

    in general — звичайно, взагалі, у більшості випадків

    3) зага-льний, загального характеру, неспеціалізований; неспеціальний

    general cargo — мop. генеральний вантаж; збірний вантаж

    4) розплив-частий, неточний, загальний
    5) головний, генеральний

    English-Ukrainian dictionary > general

  • 12 blackout

    I ['blʒkaut] n
    1) театр. вимкнення світла на сцені ( для ефектного закінчення)
    2) затемнення, світломаскування; тимчасова відсутність електричного освітлення ( під час аварії); порушення зв'язку (тж. radio blackout); затримка показу телепрограми (звич. спортивної)
    3) тимчасова втрата свідомості; провал пам'яті; тимчасова сліпота
    4) викреслення з тексту; заборона на публікацію повідомлень; припинення, призупинка
    5) вiйcьк.; жapг. чорна кава
    6) фiз. гасіння ( променя)
    II [`blʒkaut] a
    2) aмep. засекречений

    English-Ukrainian dictionary > blackout

  • 13 general

    I n
    1) генерал; aмep.; cл. начальство (про завідуючого, директора школи)
    2) ( the general) загальне

    the general and the particular — загальне е часткове; загальні зауваження; загальні положення; загальна частина ( публікації)

    3) служниця "за все"
    4) цepк. глава ордена
    5) icт. більшість
    6) icт. ( the general) народ; натовп, чернь, простолюд
    II a
    2) широкий; повсюдний; загальний

    general paralysis — мeд. прогресивний параліч

    general anesthesia — мeд. загальний наркоз; розпов-сюджений; загальноприйнятий, звичайний

    in general — звичайно, взагалі, у більшості випадків

    3) зага-льний, загального характеру, неспеціалізований; неспеціальний

    general cargo — мop. генеральний вантаж; збірний вантаж

    4) розплив-частий, неточний, загальний
    5) головний, генеральний

    English-Ukrainian dictionary > general

  • 14 syndicate

    n
    2. агентство преси, яке продає свою інформацію для одночасної публікації

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > syndicate

  • 15 Аверинцев, Сергій Сергійович

    Аверинцев, Сергій Сергійович (1937, Москва) - рос. філолог, історик давньої літератури, християнської культури, перекладач філософських, релігійних, художніх текстів, християнський мислитель. Закінчив філологічний ф-т МДУ (1961). Докт. філологічних наук (1980), чл.-кор. РАН (1987), член Європейської академії (1991), Всесвітньої академії культури (1992). Проф. Gonoris Causa НУ "КМА" (1998), іноземний член НАНУ (2000). Різноманітні галузі досліджень А. поєднує прагнення до глибинного філологічно-філософського осмислення текстів культури у перспективі християнської антропології. А. належать численні дослідження духовного життя й світогляду пізньої Античності, Візантії, Близького Сходу, компаративістські студії на базі історичної герменевтики ("Грецька література і близькосхідна словесність. Протистояння і зустріч двох творчих принципів" та ін.), історико-генетичні розвідки основних ліній спадкоємності європейської і, зокрема, східнослов'янської культури, серед них - численні публікації, присвячені темі Софії. Філософсько-просвітницьке значення творчості А. для пострадянського простору пов'язане з актуалізацією класичних традицій і засад гуманітарного мислення й залученням читача до широкого кола духовних надбань, витіснених за роки панування комуністичного режиму (див., напр. "Софія - Логос. Словник", 1999).
    [br]
    Осн. тв.: "Плутарх та антична біографія" (1973); "Поетика ранньовізантійської літератури" (1977); "Поети" (1996); "Риторика і витоки європейської літературної традиції" (1996).

    Філософський енциклопедичний словник > Аверинцев, Сергій Сергійович

  • 16 Лесевич, Володимир Вікторович

    Лесевич, Володимир Вікторович (1837, с. Денисівна, Полтавщина - 1905) - філософ-позитивіст. Навчався в Петербурзькому інженерному училищі та в Академії генерального штабу, служив на Кавказі. Після виходу у відставку (1864) відкрив у себе на батьківщині школи для селян з укр. мовою навчання. Мав тісні зв'язки з народницьким рухом, за що відбував заслання до Сибіру. У різний час співпрацював у ж. "Отечественнне записки", "Русское богатство", "Русская ммсль". Деякі публікації підписував псевдонімом "Українець". У межах позитивізму погляди Л. еволюціонували від захоплення ідеями Конто до беззастережного прийняття філософії Авенаріуса. Л. розробив вкрай релятивістську теорію пізнання, яка з необхідністю вела до емпіріокритицизму. Головну заслугу емпіріокритизму Л. вбачав у розробці теорії пізнання, яка отримала своє завершення у виробленні поняття "чистий досвід", що, в свою чергу, остаточно позбавило філософію її необґрунтованих зазіхань на роль науки. Функцію філософії Л. вбачав у синтезі наукового знання.
    [br]
    Осн. тв.: "Нарис розвитку ідей прогресу" (1868); "Спроба критичного дослідження першоначал позитивної філософії" (1877); "Листи про наукову філософію" (1878); "Що таке наукова філософія" (1891).

    Філософський енциклопедичний словник > Лесевич, Володимир Вікторович

  • 17 Скворцов, Іван Михайлович

    Скворцов, Іван Михайлович (1795, с С. титково Нижньогородської губ. - 1863) - укр. богослов і філософ. Закінчив Нижньогородську семінарію і Санкт-Петербурзьку духовну академію. Од 1817р.-в КДА. Викладав фізику, математику, увесь цикл філософських наук. Перший проф. філософії поновленої академії, зав. кафедрою історії церкви та канонічного права, викладач богослов'я, а од 1850 р. - ще й логіки та психології в Київському ун-ті (1835 - 1859). З класу С. вийшли майже всі філософи Київської школи. Священик (1820), протоієрей (1849) Києво-Софійського собору. Од 1859 р. «повністю віддається священству Р. едактор "Киевских епархиальньїх ведомостей" (1861). Автор богословських книг, релігійних публікацій, статей з історії філософії, посмертно оприлюднених (1869) лекційних "Нотаток з моральної філософії". С. - останній проф. академії, який ще викладав якийсь час вольфіанство і один з перших серед тих, хто закладав у Києві підвалини нового філософського мислення. Поповнив бібліотеку академії творами Канта, Фіхте та ін., захищав філософію й водночас опонував їй. Взагалі не прихилявся до жодного з філософів. Його зразками для наслідування були отці церкви - богослови, але й, за переконаннями С., філософи, речники одкровення (Євангелія), друзі розуму. Вітав "християнське вживання філософії" і не приймав філософського витлумачення, зокрема Кантом, релігії "в межах одного розуму" В. важав, що філософія була і залишається любов'ю (прагненням) до істини, але в жодному разі не самою істиною, яку треба шукати в Новому Заповіті, у Христа. С. знав і викладав різні філософії, але вчив однієї - "філософії Ісуса".

    Філософський енциклопедичний словник > Скворцов, Іван Михайлович

  • 18 Шлемкевич, Микола Іванович

    Шлемкевич, Микола Іванович (Іванейко М.) (1894, с. Пилява, Львівщина - 1966) - укр. філософ, публіцист, громадський діяч. З 1923 р. - в еміграції. Докт. філософії Віденського ун-ту (1926), засновник і головний редактор еміграційного філософського часопису "Листи до Приятелів" (Нью-Йорк - Ньюарк, 1953 - 1966). Як учень Шліка належав до Віденського гуртка, що позначилось на сповідуваному Ш. пізнавальному релятивізмі. Безпосередній вплив на Ш. мала нім. феноменологія, яка й спричинила його відхід від центральної для "віденців" проблеми верифікації знання в бік проблеми його "переживальної цінності" для людини. Вже в докт. дис. "Сутність філософії" Ш. робить висновок, що "немає ніякої специфічно філософічної методи", а філософію розглядає як "життєвий принцип" усіх галузей духовної культури, котра в остаточному підсумку реалізує себе в "універсальній, але все-таки суцільно замкнутій індивідуальності". Відтак головною сферою інтересів Ш. стає публіцистика, яку він називав "дрімучою", "ембріональною" філософією, особливо актуальною на етапах прискореної динаміки суспільних процесів. Як приклад Ш. наводив творчість Ап. Павла та Ніцше; загалом же вважав, що публіцистичний тип філософування притаманний насамперед слов'янським культурам, в т.ч. й укр. Зразком такої філософської публіцистики є праця Ш. "Загублена українська людина" - історико-феноменологічний аналіз духовної кризи українства за трьома головними параметрами: логосу, етносу й еросу.
    [br]
    Осн. тв.: "Das Wesen der Philisophie" (1926), укр. переклад: Філософія (1934); "Загублена українська людина" (1954); "Верхи життя і творчості" (1958). шлєплков

    Філософський енциклопедичний словник > Шлемкевич, Микола Іванович

  • 19 масова культура

    МАСОВА КУЛЬТУРА - поняття, яке характеризує особливості змісту виробництва і способів поширення культури індустріального суспільства. Поширюючись через засоби масової комунікації (пресу, радіо, телебачення, комп'ютерні мережі тощо), М.к. охоплює широку аудиторію (масу) споживачів майже в усіх країнах світу. Теорія М.к. являє собою відгалуження філософських і соціологічних теорій масового суспільства (Ортега-і-Гассет, Маннгейм, Рисмен,Арендт, Маркузе, Фромм та ін.); згідно з нею пересічний індивід постає замкненим у собі, відчуженим "атомом" поруч з іншими такими ж атомарними індивідами з нівельованою особистістю і стандартизованим внутрішнім світом; він є "гвинтиком" у виробничому механізмі або бюрократичній системі розвиненого індустріального суспільства. М.к. спрямована на те, щоб інтегрувати індивіда у соціальні й політичні інститути індустріального суспільства, зробити його конформістським, "одномірним" тощо. Утилітарнорозважальна функція М.к. призводить до деградації інтелектуального рівня публіки, апелюючи до натуралізованої чуттєвості та споживацьких орієнтацій і стереотипів. Втім, деякі західні дослідники (Шилз, Белл, Макклюен, Тофлер) вважали М.к. важливим засобом розвитку комунікативних стереотипів, емоційних кліше, котрі забезпечують спілкування і взаєморозуміння у сучасному соціумі, підвищують рівень освіченості індивідів. За сучасних умов відбувається певна демасифікація суспільної культури, диференціація комунікативних каналів її поширення, спеціалізація продукції культурного виробництва за віковими, професійними та іншими інтересами і вподобаннями різних соціальних груп. Епатажні форми масової культури в цивілізованих країнах витісняються на периферію суспільного культурного життя. Але для посттоталітарних країн, котрі переживають системну кризу, М.к. у найбільш агресивних і дегуманізованих її формах може завдати відчутної шкоди моральним засадам суспільства.
    Я.Любивий

    Філософський енциклопедичний словник > масова культура

  • 20 quotation

    (quot.; qtn.; qu.)
    n 1. ком. пропозиція, оферта; 2. бірж. котирування; курс; ціна; розцінка; a котирувальний
    1. заява, у якій вказуються ціна (price) та умови, за якими можна отримати товар, послугу тощо; ♦ пропозиція містить умови платежу (payment), деталізацію продукту (product) чи технічні норми виконання роботи, строк постачання, строк завершення роботи і т. ін.; 2. заява, у якій визначається курс (price) цінних паперів (securities), валюти (currency¹) або товару (commodity); ♦ при котируванні вказуються два курси — курс продавців (asked price) та курс покупців (bidprice)
    ═════════■═════════
    alternative quotation альтернативна пропозиція; asked quotation курс продавців; bid quotation курс покупців; binding quotation тверда пропозиція; bond quotation котирування облігації; closing quotation курс під час закриття біржі; competitive quotation конкурентна пропозиція; consecutive quotations послідовне котирування курсів; consultancy-service quotation пропозиція консультаційної послуги; currency quotation котирування валюти; direct quotation пряме котирування; facsimiled quotation пропозиція, зроблена по факсу; faxed quotation пропозиція, зроблена по факсу; final quotation останнє котирування; first quotation початкове котирування; fixed quotation тверда пропозиція; flat quotation котирування без урахування відсотків; foreign exchange quotation котирування валюти; formal quotation офіційне котирування; indirect quotation непряме котирування валюти; itemized quotation позиційне котирування • позиційна пропозиція; last quotation кінцеве котирування; lumpsum quotation пропозиція одноразової виплати; maintenance quotation пропозиція на утримання; market quotation ринкове котирування; material-supply quotation пропозиція матеріального постачання; nominal quotation номінальне котирування • номінальний курс; official quotation офіційний курс; opening quotation курс під час відкриття біржі; over-the-counter quotation котирування на позабіржовому ринку; previous quotation попереднє котирування; proforma quotation орієнтовне котирування; publicly-advertised quotation публічно рекламована пропозиція; qualified quotation обмежена пропозиція; revised quotation переглянута пропозиція; share quotation котирування акцій; specimen quotation зразкова пропозиція; spot quotation курс за угодою з негайним постачанням • котирування товару з негайною відправкою; standard quotation єдиний курс; stock quotation котирування акцій; stock exchange quotation біржовий курс • біржове котирування; tape quotations курси, зазначені на стрічці біржового телеграфного апарату; today's quotation котирування нинішнього дня; verbal quotation усна пропозиція; written quotation письмова пропозиція
    ═════════□═════════
    application for quotation заява для котирування на біржі; quotation box скринька на пропозиції; quotation list список пропозицій; quotation section відділ пропозицій; to accept a quotation приймати/прийняти пропозицію; to apply for a quotation звертатися/звернутися з проханням встановити курс; to be accepted for quotation бути визнаним для котирування на біржі; to call for quotations звертатися/звернутися за пропозиціями; to examine a quotation розглядати/розглянути пропозицію; to modify a quotation змінювати/змінити пропозицію; to prepare a quotation готувати пропозицію • готувати котирування • готувати/підготовити котирування • готувати/підготовити пропозицію; to qualify for a quotation діставати/дістати кваліфікацію з котирування; to receive a quotation одержувати/одержати пропозицію; to request a quotation запитувати про пропозицію; to revise a quotation переглядати/переглянути пропозицію; to submit a quotation подавати/подати пропозицію • подавати/подати котирування
    quotation:: quote
    * * *
    котирування; курс; оферта; ціна; запитувана ціна; гадана вартість; кошторисна вартість; довідкова ціна

    The English-Ukrainian Dictionary > quotation

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Визовые требования для граждан Украины — совокупность установленных правил стран мира, регламентирующих допуск на свою территорию граждан Украины. Основным документом, позволяющим пересечь государственную границу иностранного государства, является виза. Путем заключения международных… …   Википедия

  • знадіб — I зна/доб, доба, ч., діал. Інструмент, прилад. II добу, ч., діал. 1) Речовина. || Цілющий засіб, ліки. 2) Матеріал (для публікації) …   Український тлумачний словник

  • притуляти — я/ю, я/єш і рідко приту/лювати, юю, юєш, недок., притули/ти, тулю/, ту/лиш, док., перех. 1) до кого – чого і без додатка.Щільно прикладати, притискати кого , що небудь до когось, чогось. || у сполуч. зі сл. до себе, до серця, до грудей і т. ін.… …   Український тлумачний словник

  • Україна — Украина Україна …   Википедия

  • Голодомор в политике — Основная статья: Голодомор на Украине Проверить нейтральность. На странице обсуждения должны быть подробности. Голодомор в политике  различ …   Википедия

  • Чепелик, Виктор Васильевич — Виктор Васильевич Чепелик Чепелик В. В., 1950 е годы Основные сведения Гражданство …   Википедия

  • Кибервойна — …   Википедия

  • Селивачёв, Михаил Романович — (укр. Селівачов, Михайло Романович, род. 19 июня 1946(19460619), Киев)  украинский искусствовед, главный редактор Вестника археологии, искусства, культурной антропологии «Ант»; автор около 700 научных и популярных работ, опубликованных… …   Википедия

  • 33.100.10 — Емісія завад ГОСТ 14777 76 Радиопомехи индустриальные. Термины и определения. Взамен ГОСТ 14777 69 ГОСТ 16842 2002 (СИСПР 16 1 93, СИСПР 16 2 96) Совместимость технических средств электромагнитная. Радиопомехи индустриальные. Методы испытаний… …   Покажчик національних стандартів

  • 01.140.40 — Видавнича справа ГОСТ 7.5 88 Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Журналы, сборники, информационные издания. Элементы издательского оформления. Взамен ГОСТ 7.5 78 ГОСТ 7.57 89 Система стандартов по информации,… …   Покажчик національних стандартів

  • Некрополистика — вспомогательная историческая дисциплина, главным предметом изучения которой являются кладбища (некрополи), их описание, изучение и сохранение. Очень важна для историко генеалогических (биографических) исследований. Междисциплинарно… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»